Під час пресконференції Медіа-центру “IPC-Південь” начальник Херсонської РВА Михайло Линецький розповів про наступне:
Загальна ситуація в Херсонському районі, актуальні потреби місцевого населення
Правобережна частина Херсонського району була звільнена ЗСУ 11 листопада 2022 року, звільнено 6 територіальних громад, у тому числі й обласний центр. На сьогодні всі базові потреби населення деокупованих територій вирішені. Якщо є поодинокі випадки, коли людям щось бракує, то це в першу чергу стосується електропостачання, газопостачання, яке не відновлене в деяких населених пунктах.
Сьогодні величезна потреба в будівельних матеріалах, тому що люди починають масово повертатись до своїх осель, будинки зруйновані. Можу навести приклад, Посад-Покровський Чорнобаївської громади, Правдино Білозерської громади, Олександрівка Станіславської громади, – люди готові відновлювати своє житло, але будівельних матеріалів, на превеликий жаль, в достатній кількості немає. Волонтери допомагають, активно включилась в цю роботу обласна військова адміністрація, на легкий відновлюваний ремонт, на покриття плівкою пошкоджених вікон, дахів – першочергові потреби – були забезпечені, але люди хочуть вже більш фундоментальних матеріалів для відновлення своїх будинків.
На жаль, безпекова ситуація не дозволяє сьогодні активно повертатися жителям прибережних територій: Дар’ївська громада, місто Херсон, населені пункти Херсонської територіальної громади, Білозерська громада та частина Станіславської.
Відновили роботу органи державної влади, місцевого самоврядування, вже не настільки очевидний є кадровий голод. Є зрушення у задоволенні кадрового голоду, який дуже сильно відчувався в листопаді-грудні місяці. Повертаються спеціалісти і комунальних служб, і органів влади, повністю працює система медичної допомоги населенню, всі силові правоохоронні органи, працюють як в обласному центрі, так і на територіях громад. Відкриваються поліцейські станції, відкриваються додаткові стабілізаційні пункти по медичній допомозі в малих населених пунктах, старостинських округах. Також розпочато аварійно-відновлюваний ремонт доріг, які вже переважно обстежені вибухотехніками.
Проблем менше не стає, але вже вибудований механізм і алгоритми їхнього вирішення, тому можна говорити, що там, де безпекова ситуація дозволяє, туди активніше повертаються люди.
На превеликий жаль, населені пункти вздовж Дніпра потерпають від щоденних обстрілів.
Яких фахівців не вистачає, у розрізі сільських територій
Що стосується медицини, то, наприклад, 30 % від довоєнної чисельності лікарів сьогодні працюють у Білозерському центрі медико-санітарної допомоги, близько 50% середнього та молодшого медичного персоналу працює в амбулаторіях і ФАПах на території сільських та селищних громад. Брак медичних працівників. Зрозуміло, що чисельність населення менше, ніж була до війни, ми вже на цьому акцентували увагу, але тим не менше.
Дуже великий брак кадрів будівельних спеціальностей, брак управлінських кадрів. На жаль, багато представників виконавчих органів сільських та селищних рад виїхали на безпечні території і не бажають повертатися. Рівень оплати праці є одним із моментів, який сьогодні вирішується на рівні області та на рівні держави. Люди працюють практично на нулі та отримують 7-10 тисяч. Це не є сьогодні стимулюючим механізмом для працівників виконавчих органів. Хоча всі відповідні рішення на рівні держави про перепідпорядкування виконавчих органів військовим адміністраціям уже прийняті. Сьогодні фактичне керівництво здійснюють саме військові адміністрації.
Там, де сьогодні безпекова ситуація краще, ніж на прибережній частині району, там, відповідно і повертаються люди. Всі ЦНАПи відновили свою роботу, що зняло навантаження з районного управління соцполітики, тому що до першого березня воно приймало масово людей: проводило прийом на призначення державних пільг та допомог через брак фахівців на рівні громад.
Досвід військових адміністрацій деокупованих територій
Дійсно, є відповідне закріплення начальників поки що окупованих територій за громадами, які сьогодні під контролем української влади. Робота ведеться за багатьма напрямками. Основні – це оцінка потреб громад, які поки що окуповані. Все рівно йде комунікація з місцевим населенням. Ми підключаємо начальників військових адміністрацій окупованих територій до наших нарад. Проводиться оновлення даних по об’єктах інфраструктури. Наприклад, якої потужності насоси були на мережах водопостачання, якої потужності насоси на мережах водовідведення, які медичні установи працювали, вивиріються відомості, які були до повномасштабної агресії.
З цим ми зіштовхнулися після деокупації Херсонського району. Наприклад, ми не володіли достеменною інформацією, генератор якої потужності необхідно поставити на каналізаційну станцію в селі Дар’ївка, тому що цих відомостей не було. Зараз ця робота відбувається, вона вже організована і на досвіді деокупованих територій начальники інших військових адміністрацій вже формують собі чіткі алгоритми, щоб пришвидшити процес відновлення життєдіяльності на територіях після деокупації.
