Для більшості жителів Херсонської області російська окупація – горе, біль, страх, проблеми, тяготи переселенства або життя на захопленій ворогом території. Але для дуже малої кількості людей російська окупація стала, так би мовити, «зоряною годиною». Зокрема, він настав для нечисленного, але дуже «погано пахучого» прошарку херсонської «журналістики».
Перелік таких “журналістів” опублікував сайт “Асоціація реінтеграції Криму”.
Окупація дозволила таким «журналістам» розвернутися у всій своїй «ватній» та путінофільській «красі». У захопленому агресором Херсоні «за довгим рублем» погналися такі персонажі з місцевого медіа-середовища, як Геннадій Шелестенко, Олена Некроткова, Геннадій Кабаченко, Олег Грушко, Тетяна та Віталій Каменські, а також ще кілька людей, котрі співпрацюють з окупантами, щоб це було очевидним.
Саме до людей, які вирішили вчинити за принципом «вчасно зрадити – не зрадити, а передбачати», належить Сергій Мороз. У недавньому минулому – він блогер, який хвалив російську окупацію Херсона, а зараз – фейковий «прес-секретар» злочинної «військово-цивільної адміністрації Херсонської області».
Новина про «призначення» цієї людини фейковим «прес-секретарем» адекватні херсонці, які стежать за ситуацією в окупованій області, напевно сприйняли з подивом. Блогер, який раніше працював… різноробочим, став відомий невдовзі після окупації. Тоді зі зрозумілих причин не багато хто зважувався знімати та розміщувати в мережі відео чи стрими.
А ось Геннадій Шелестенко, на відміну від Сергія Мороза, був трохи відомий у Херсоні і до окупації. Позиціонував себе як «блогер», «журналіст» та «літератор». Декілька років тому був дуже дружний з Кирилом Стремоусовим – колаборантом, фейковим «заступником голови військово-цивільної адміністрації».
Геннадію Шелестенко СБУ оголосила про підозру у держзраді. Його також виключили з Національної спілки журналістів України, а членство у творчому союзі Олени Некроткової, яка поринула у пропагандистський вир нарівні з чоловіком, чомусь тільки призупинено. До речі, «каламутну» історію з прийомом туди одіозного подружжя ще доведеться проаналізувати.
Припинено і членство у спілці журналістів Геннадія Кабаченка – херсонського «журналіста», відомого у професійному середовищі своїми «ватними» поглядами. Кабаченко веде колаборантський телеграм-канал «Інфобур», а також, за інформацією з довірених джерел, анонімно пише для одного з одіозних проросійських видань. Щоправда, канал має трохи більше ніж 200 передплатників і тому фінансується кураторами не дуже щедро. Як наслідок: Кабаченко час від часу розміщує там оголошення із проханнями про фінансову допомогу.
Визначився з позицією і херсонський «журналіст» Олег Грушко, фактичний власник та редактор сайту «Наддніпрянка». Грушко протягом багатьох років був відомий у Херсоні як стовідсотково «паркетний журналіст», який слугує владі. Він у різний час очолював комунальні видання: міську газету «Херсонський вісник» з 2004 по 2010 рік, якраз під час перебування у кріслі мера міста сумнозвісного Володимира Сальдо, та обласну газету «Наддніпрянська правда плюс», з 2013 по 2015 рік.
На жаль, у Херсонській області колаборантами стають не лише окремо взяті «журналісти» та напівмаргінальні видання, а й… телекомпанії. Зокрема, нещодавно на сайті Нацради України з телебачення та радіомовлення з’явилося повідомлення про те, що телерадіокомпанія «ВТВ Плюс» з 27 по 29 квітня 2022 року провела серію передач «Це важливо» та «Як Херсонщина житиме далі», в яких взяв участь псевдо-«губернатор» Володимир Сальдо. Це Нацрада кваліфікувала як державну зраду. Таким чином телекомпанія «ВТВ Плюс», яка веде мовлення в Херсоні, стала в місті одним з провідних медіа-ресурсів, які обслуговують окупантів.
«ВТВ Плюс» належить сім’ї Каменських: відомій у Херсоні «журналістці» Тетяні Каменській та її синові Віталію. Окрім іншого, телекомпанія відома ще й тим, що останні кілька років, особливо після 2014 року, запрошувала як спікерів у свої програми переважно місцевих політиків із проросійських партій, а також активно показувала радянські фільми. І «секретом Полішинеля» було те, що така редакційна політика непогано фінансувалася агресором.
