Сюжет Євгенія Лешана, Центр журналістських розслідувань
Українська влада, хай і з запізненням, але почала виконувати домашнє завдання до саміту Кримської платформи. 1 липня Верховна Рада прийняла пакет законів про скасування Вільної економічної зони «Крим» та закон про корінні народи України.
Ліквідації фейкової вільної економічної зони в окупованому Криму українське суспільство вимагало фактично від самого початку її створення. Закон про ВЕЗ «Крим» зробив кримських громадян України нерезидентами та встановив для них принизливі обмеження. А українські олігархи продовжили вести бізнес у Криму, що спростило російським окупантам утримання півострова.
Активісти протестували, окремі парламентарі реєстрували законопроєкти, зверталися напряму до президента Петра Порошенка – але безрезультатно. Будь-яким спробам ліквідувати ганебну ВЕЗ «Крим» чинили опір олігархи, що вели бізнес в окупованому Криму, та наближені до них депутати і урядовці.
Лише після обрання нової Верховної Ради справа нарешті зрушила з місця. В лютому 2020 року за скасування ВЕЗ «Крим» висловився комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки. Але в парламенті законопроєкт про скасування ВЕЗ «Крим» був зареєстрований лише 18 травня 2021 року, а прийнятий – 1 липня.
Закон про корінні народи, також прийнятий першого липня, був поданий до Верховної Ради президентом України. Від початку закон про корінні народи України називали лише одним проєктом з тріади, на прийнятті якої наполягали представники Меджлісу кримськотатарського народу. Два інші – це закон про статус кримськотатарського народу та зміни до розділу Х Конституції України, якими визначається статус кримськотатарської національно-територіальної автономії. Вони були напрацьовані ще у 2018 році за дорученням президента Порошенка.
Однак Порошенко не наважився приступити до імплементації цих змін і заблокував процедуру проходження проекту. Не наважується й Володимир Зеленський – ні проєкту змін до Конституції, ні проєкту закону про статус кримськотатарського народу в Раді поки що немає. І навряд чи вони там з’являться найближчим часом.
У квітні народний депутат Рустем Умеров казав, що міжфракційне об’єднання готує до двох десятків законопроєктів з кримського пакету. Це необхідно, щоб Україна на саміті Кримської платформи показала, що політика деокупації – не порожній звук, а реальні справи. Натомість, з двох десятків законопроєктів поки ухвалено лише два. Інші навіть не зареєстровані в Раді. А між тим, до парламентських канікул залишається один-єдиний пленарний тиждень.
