Ср. Гру 1st, 2021

Ростислав Замлинський про те, коли у всіх КПВВ на межі з Кримом буде один хазяїн

адмінкордон з Кримом, КПВВ Каланчак, КПВВ Чаплинка, КПВВ Чонгар, Крим, Мінреінтеграції, облаштування КПВВ, Ростислав Замлинський, Україна, Херсонська область

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+

Центр журналістських розслідувань ​уже сім років спостерігає за затяжним процесом облаштування контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) на межі з окупованим Кримом. Їх, як відомо, три – «Чаплинка», «Каланчак» і «Чонгар», через які до карантинних обмежень щороку проходило в обидва боки до двох з половиною мільйонів людей. Стільки ж мешкало на півострові до його окупації Росією. 

Це не просто контрольні пункти, де у людей перевіряють належність документів і підстав для переміщення. Це вікно у вільний світ вільної країни, що обрала європейський шлях і стандарти, йому притаманні. Тому ми так наполегливо і послідовно контролюємо процес облаштування цих КПВВ – наші громадяни мають право на людські умови і доступні державні послуги. У сюжеті ми пригадали епопею з облаштуванням сервісних зон, тривалість якої вказує на неспроможність одних і волю інших, а в інтерв’ю із Ростиславом ЗАМЛИНСЬКИМ, заступником міністра  з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій з’ясовуємо, чому у КПВВ і досі немає одного власника і користувача.

Валентина Самар: Пане Ростиславе, рік тому Мінреінтеграції створило Державне підприємство «Реінтеграція та відновлення», яке мало опікуватись контрольно-пропускними пунктами. Чому сервісні зони на КПВВ на адмінмежі з Кримом і досі не не передані на баланс цього ДП і яка ситуація з цим на сьогодні?

Ростислав Замлинський: Є державна політика, яка передбачає, що всі КПВВ мають бути на балансі в когось одного. Тому що ще рік тому кожне КПВВ було десь в управлінні залізниці, десь –  і управлінні автомобільних доріг, десь – в управлінні комунальних підприємств. Відповідно, треба відчужувати це майно, щоб передати його на баланс державного підприємства, в залежності від того,  який статус цього майна. Це є суто індивідуальний підхід. Це – перше.

Якщо говорити про КПВВ на адмінмежі з Кримом, то на сьогодняшні два КПВВ  – «Каланчак» і «Чонгар» – належать Укрзалізниці. По «Чонгару» було відповідне рішення, я очолював комісію, відповідним актом прийняли всі ці речі. Передали в управління ДП. ДП у понеділок, 15 червня, завершує оцінку, проводить вирішальні моменти із взяття на баланс.

Що таке взяття на баланс? Це не просто виписати папірець. Це треба піти до державного реєстратора і провести відповідні реєстраційні речі. Тому 15 числа завершуються процедури по оцінці, і після цієї реєстрації  16 -18-го червня вони вже будуть повноцінними користувачами. Не власниками. Майно є у власності держави у особі Мінреінтеграції.

Тепер щодо наступного КПВВ – це «Каланчак». На сьогодніші він знаходиться у власності Укрзалізниці. Ми неодноразово зверталися з цим до Укрзалізниці: передайте нам, будь ласка (на баланс – ред.). Укрзалізниця сказала; «Ми вам передамо, але не скажемо, коли передамо». Останній лист я отримав десь місяць тому. Дайте запит – ми відповімо. Я періодично раз в квартал, раз в півроку звертаюсь: давайте щось робити…

КПВВ «Каланчак» Фото: Facebook МВС України

Валентина Самар: Тобто, в Укрзалізниці якась особлива позиція стосовно цього КПВВ?

Ростислав Замлинський: Давайте, ви у них спитаєте. Я не знаю.

Валентина Самар: У нас є інформація, що Укрзалізниця хоче отримати компенсацію за те, що вони вклали кошти в будівництво на КПВВ.

Ростислав Замлинський: Тоді питання: що заважало це зробити, коли «Чонгар» передавали?

Валентина Самар: Тобто,  позиція змінилась зненацька? За «Чонгар» вони нічого не хотіли?

Ростислав Замлинський: Якщо ви читали відповідне розпорядження Кабміну, то перше розпорядження про передачу «Чонгару» було ще в жовтні минулого року. А у квітні чи у травні 2021, коли було рішення про затвердження нормативу перерахунку дивідендів від прибутку Укрзалізниці в минулих роках, норматив було зменшено на цю суму(суму витрат на будівництво на КПВВ – ред.). На вартість «Чонгара».

Відповідно, щодо «Каланчака» можна було зменшити так само. Ніхто не заважав цього робити. Розробниками цього документу були Мінінфраструктури разом з Укрзалізницею та Міністерством фінансів. Ми це погодили. Ми зрозуміли, що ми приймаємо. Ми розуміємо яка там балансова вартість, образно кажучи, яка там оцінка. А потім ви мене запитаєте: чому стільки мільйонів воно коштує? А я вам скажу – тому що така експертна оцінка.

КПВВ «Чонгар» Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: І КПВВ «Чаплинка».

Ростислав Замлинський: По «Чаплинці» ситуація є складнішою.  КПВВ також перебуває у власності, але це вже не Укрзалізниця. Зараз цей об’єкт є закритим – там ведуться ремонтні роботи з ініціативи ХОДА. А потім…

Треба зрозуміти, що між «Каланчаком» та «Чаплинкою» – десь 15-20 кілометрів, це не далеко. А кожного дня його використовують 10-12 людей, які ходять на роботу на завод до Фірташа (Армянська філія ПрАТ «Юкрейніан кемікал продактс» – колишній «Кримський титан», що належить олігарху Дмитру Фірташу – ред). Я не питаю, де вони працюють – у кожного свій рівень совісті. Просто є питання: наскільки економічно доцільним є утримувати такий об’єкт, тримати на ньому правоохоронців, прикордонників? Про це ми будемо радитись з громадськими організаціями та місцевою владою. Можливо, просто можна зробити автобусний маршрут, який підвозитиме до «Каланчака».

Валентина Самар: Човник?

Ростислав Замлинський: Ні – офіційний маршрут.

Валентина Самар: Я маю на увазі маршрутний автобус, який ходитиме тільки між цими двома КПВВ. І там має бути автостанція.

Ростислав Замлинський: Якщо брати 2021 рік, по КПВВ «Каланчак» – 60 тисяч перетинів сумарно. По «Чонгару» – 43-44 тисячі. Ну, а по «Чаплинці» – рахунок на сотні перетинів. Автостанція буде, або буде зупинка громадського транспорту – ми ще радимось з ОДА, як правильно зробити. Потім, коли їх візьме на баланс і зареєструє в тимчасовому користуванні наше ДП, тоді будемо говорити, як зробити всі ці речі. Бо все треба робити правильно. І ми це приміщення автостанції готові віддати комунальному підприємству обласної ради, бо це компетенція обласної влади – влаштовувати внутрішньообласні маршрути, не в межах громади.

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+