Вт. Жов 19th, 2021

Судно компанії з Казахстану працює для окупантів на українському шельфі Чорного моря

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+

Росія продовжує активно використовувати захоплені території  для власного збагачення, розкрадаючи українські надра в Чорному та Азовському морях.

Вже декілька років російське державне АТ «Южморгеология» активно веде дослідження шельфу в акваторіях Чорного та Азовського морів, в т. ч. й у межах тимчасово окупованих Росією українських його ділянок. Як виявило наше розслідування, у цьому російській компанії допомагає казахський партнер – Caspian Engineering Company, яка через астраханське ТОВ «Каспийгеосервис» надає судно свого флоту для георозвідки на українському шельфі Чорного моря. Ми виявили документи, які свідчать, що буровий понтон-катамаран SAIRAM за неповний рік щонайменше двічі заходив у кримську акваторію. 

На сайті казахської компанії Caspian Engineering Company вказано, що до складу її технологічного флоту, серед інших,  входить  буровий понтон-катамаран  для виконання геотехнічних та геофізичних робіт «САЙРАМ» (SAIRAM).

Компанія Caspian Engineering Company, зареєстрована в Актау, надає широкий спектр послуг в області геолого-геофізичних, інженерно-вишукувальних робіт. Як повідомляється на сайті компанії, її силами реалізовані чисельні проекти з досліджень ресурсів шельфу та постановки самопідйомних бурових установок (СПБУ) на місця буріння в акваторії Каспійського моря. Компанія також пропонує послуги з надання науково-дослідних суден і суден обслуговування, обладнання для виробництва морських робіт, робіт на суші і в транзитній зоні.

Судно SAIRAM використовується для буріння інженерно-геологічних свердловин на майданчиках, де встановлюватимуться СПБУ, випробування інженерно-геологічних свердловин, статичного зондування, відбору проб донних ґрунтів, польових лабораторних досліджень ґрунтів, експрес-аналізів зразків ґрунтів. Екіпаж: вахтовий персонал – 2 особи, спеціальний персонал – 10 осіб. Має на борту комплекс бурового та геотехнічного обладнання, лабораторію тощо.

Згадку про судно SAIRAM знаходимо також у технічному проекті ТОО «Женис Оперейтинг», створеного для виконання операцій на нафтовій структурі Женіс в Каспійському морі за контрактом між Республікою Казахстан, НК «КазМунайГаз» и ТОО «ЛУКОЙЛ Казахстан Апстрим».  Буровий понтон SAIRAM, згідно проекту, планується використати при проведенні геотехнічних досліджень на структурі.

Примітно, що і на фото на сайті Caspian Engineering Company, яка вказує судна SAIRAM у складі свого флоту, і на фото у згаданому проекті добре видно піднятий на катамарані світло-блакитний прапор Казахстану. Однак в його «кримському поході» ми вже бачимо над судном прапор РФ, а в портових документах, про які йтиметься далі,  судновласником називається російське ТОВ «Каспийгеосервис». Ця компанія зареєстрована в Астрахані на трьох фізичних осіб, формально ніяк не пов’язаних із казахською компанією.

Відслідкувати зміну прапору, власника чи оператора цього судна виявилось справою проблематичною. Справа в тому, що у нього відсутній ідентифікаційний код IMO – Міжнародної морської організації, та ідентифікаційний номер Морської мобільної служби – MMSI. У базі даних Глобальної системи судноплавної інформації IMO відсутня будь-яка інформація про судно SAIRAM. У комерційному сервісі Marinetraffic  знаходиться однойменне судно, але воно ходить під прапором Індії та відноситься до риболовецьких. При цьому, за даними IMO, «Каспийгеосервис» володіє тільки одним судном – науково-дослідницьким судном НДС «Икрянинский» (IMO: 8228608, прапор РФ). В принципі, судно може не мати ідентифікаційних номерів IMO чи MMSI, але тільки тоді, коли воно не покидає акваторію порту.

Однак ми можемо стверджувати, що за неповний рік буровий катамаран SAIRAM щонайменше двічі заходив у закриті кримські порти, виконував роботи на шельфі Чорного моряі більше того, – в ці квітневі дні 2021 року також знаходиться у Криму.

Наразі до кінця не зрозуміло, чи то казахська компанія передала судно в оренду російській стороні, не усвідомлюючи чи ігноруючи при цьому факт його використання в окупованій акваторії Криму і веденні розвідувальних робіт на шельфі, що підпадають під санкції ЄС і США; чи то росіяни його викупили, або ж російська та казахська сторони свідомо приховують казахську приналежність судна. Автори надіслали запит у Caspian Engineering Company, але на момент публікації матеріалу відповідь не отримали. Однак Центр журналістських розслідувань її обов’язково оприлюднить, якщо вона надійде.

Тепер про докази.

За даними системи AIS, 11 червня 202о року з російського порту Азов, що знаходиться на виході з річки Дон, до Астрахані вийшли буксир “Шквал” та “Портовий-14. Назад вони вже йшли караваном із судном SAIRAM, яке доправили до кримського портопункту Чорноморське (технологічний порт ДАТ «Чорноморнафтогаз»). Увечері 15 червня катамаран SAIRAM був виведений буксиром «Шквал» на зовнішній рейд бухти Вузької.

 

20–21 червня 2020 року біля причалу порту Чорноморське на відео блогерки Svetlana Lapteva випадково було зафіксоване судно SAIRAM. Поруч також була зафіксована стоянка технологічного несамохідного понтону з трубними матеріалами та краном і буксира «Валерий Лобачов» (прапор РФ, MMSI: 273389230). 

Фото: скріншот YouTube Svetlana Lapteva

Фото: скріншот YouTube Svetlana Lapteva

З 22 червня 2020 року періодично фіксувалися переміщення буксирів «Валерий Лобачов» та MB MIRNYI (MMSI: 273393090), які забезпечували проведення судном SAIRAM робіт (буксирування на точку, розвезення та установка якорів, переміщення в районі тощо). 25 червня судно “Сайрам” вивели буксирами в район проведення незаконних робіт.

А вже 13 серпня, за інформацією нашого джерела, яке ми не можемо розкрити з огляду на загрозу безпеці, судно знаходилось на Голіцинському родовищі поблизу СПБУ «Петро Годованець», незаконно перейменованої окупантами в Crimea-2, для використання за призначенням – проведення геотехнічних досліджень.

Нижче –  скрін документу під назвою «График движения судов в Морском порту Азов», який був опублікований на сайті Азовського філіалу Адміністрації морських портів Азовського моря. Файл був завантажений на сайт у форматі pdf та мав назву «ГРАФИК ДЕНЬ(173)». Однак потім файл був видалений і зберігся тільки в кеші google,  і, хоч і став менш читабельним, зберіг для нас важливу інформацію.

Джерело: Администрация морских портов Азовского моря, azovseaports.ru

Згідно документу, 25 листопада 2020 року буксирувальник «Портовий-14» завів судно SAIRAM в російський порт «Азов». Маршрут судна був вказаний з кримського порту Керч до російського порту Астрахань, куди судно і доправили буксирами на початку грудня по внутрішнім водним шляхам РФ.

В мережі вдалося також знайти кеш-файл з сайту адміністрації порту Тамань про транзит суден Керченською протокою. Як свідчить портовий запис, 26 квітня 2021 року  судно SAIRAM (прапор РФ, судновласник «Каспийгеосервис») разом із уже знайомим буксиром «Шквал» перетнуло Керченську протоку, слідуючи із російського порту Азов до окупованого Севастополя. Такий же маршрут вказувався і минулого року.

Судновласником буксиру вказаний Бриченок Максим Робертович. Єдина людина з такими ПІБ, що значиться в російському реєстрі, є керівником і засновником пітерських компаній «Нева-чартер», Невский буксир» та «Белуга хэви лифт энд тоундж», з основним видом діяльності – діяльність морського вантажного транспорту.

Агентською компанією обох суден цього разу вказано ТОВ «Кайт шипінг» із Темрюка, яке активно працює в портах окупованого Криму.

Зазначимо, що Казахстан здебільшого намагається бути обережним в питаннях, пов’язаних з Кримом. Його влада офіційно не визнає тимчасово окупований український півострів «суб’єктом Росії» і намагається бути обережною зі статусом Криму у своїх підручниках та на мапах. На міжнародному рівні при обговоренні «кримського питання» офіційний Казахстан іноді підтримує Росію, іноді – утримується. Однак позаочі обережність зникає і російський агресор здобуває бажане обладнання. Такі питання не повинні залишатись замовчуваними, а порушники санкційного режиму щодо окупованого і пограбованому Росією Криму  і порушники українського кордону мають понести відповідальність.

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+