Ср. Жов 20th, 2021

Окупована протока

Керченська протока. Фото: скріншот YouTube РИА Новости

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+

РФ блокує Керченську протоку, яку вона, всупереч все ще чинній двосторонній угоді між Україною та Росією, фактично окупувала. З 16 квітня аж по 31 жовтня, тобто більше ніж на півроку пройти протокою з Азовського моря до Чорного і в зворотньому напрямку не зможуть жодні  військові кораблі та державні судна, окрім російських – таким є рішення Росії. В першу чергу ця заборона, звісно, стосується українських суден. 

Дипломатичні гримаси

Глибоке занепокоєння обмеженням судноплавства  вже висловили у Держдепартаменті Сполучених Штатів та представництва країн Східної Європи в ПАРЄ, а МЗС України вимагає від Росії відмовитися від блокування протоки. Однак Москва все це звично ігнорує, а більш дієві інструменти впливу на Кремль західні союзники України застосовувати не поспішають.

Чи має РФ право обмежувати судноплавство? Хіба що за правом сильного. Як і все, що вона робить вже восьмий рік в Криму, на Донбасі та в акваторії Азовського і Чорного морів. РФ навіть не подає прибережні попередження про перекриття Керченської протоки до міжнародної системи морських попереджень NAVAREA. Андрій Клименко, керівник проєкту Інституту Чорноморських стратегічних досліджень і головний редактор порталу BlackSeaNews, зазначає, що це через те, що Москва вважає Керченську протоку своїми територіальними водами.

РФ, між тим, зазначає, що блокування Керченської протоки не стосується торгових суден.

«Жодних обмежень для торгового судноплавства, для використання українських портів введено не було. Щодо обмежень тих чи інших зон, де проводяться військові навчання, це загальноприйнята міжнародна практика. Ми діємо, найсуворіше слідуючи відповідним домовленостям багатостороннього характеру і будь-яким іншим домовленостям, в яких бере участь Росія», — таке заявив Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ РФ, агентству Інтерфакс.

Окуповане море

Втім, загарбник бреше. Тобто, формально Росія дійсно не забороняла торговим суднам рухатися через Керченську протоку. Але тільки формально. Бо заборона стосується також українських суден, які займаються пошуково-рятувальними операціями – на це звертає увагу директор Українського інституту морського права і безпеки Богдан Устименко. Ця російська заборона, каже він, несе пряму загрозу людським життям. Адже українські морські рятувальники не зможуть прийти на допомогу торговим суднам, якщо для цього знадобиться пройти Керченською протокою.

Рятувальний катер ДСНС України в Азовському морі Фото: mvs.gov.ua

Загалом, вільного проходу торгових суден до українських портів Азовського моря не існує вже давно. Росія не перший рік нахабно затримує судна, що відвідують українські порти в Азовському морі.

«З Криму керується затримання комерційних суден, які йдуть до портів Маріуполь та Бердянськ, в Керченській протоці. Спочатку в 2018 році це було затримання руху в Азовському морі, поки наші не розпочали там патрулювання «Гюрзами», що були перекинуті по суходолу, зараз з Керченського порту окупованого керується тривале утримання суден просто так – тих, які йдуть до українських портів. Які там тенденції? Середній час утримання одного судна з вантажами з Маріуполя в 2019 році був 37,4. В 2020 був 30… Але в грудні 2020-березні 2021 року середній час вже 50, і такого середнього часу 50 не було за всі ці періоди окрім 2017 року», – говорить Андрій Клименко, керівник проєкту Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, на презентації звіту Центру оборонних стратегій «Штормове попередження: зростаючі загрози в Чорноморському регіоні».

Російський танкер NEYMA блокує прохід під Керченською мостом, 25.11.2018 Фото: Reuters

Але перше і найбільш стійке обмеження для торгових суден створило незаконне будівництво Керченського мосту – під його арками можуть проходити лише судна довжиною до 160 метрів, осадкою до 8 метрів і висотою над рівнем моря — до 33 метрів. Через це кількість суден, що заходили до Маріупольського порту, скоротилася приблизно на чверть.

Родом з Тузли

Варто згадати й українсько-російський договір 2003 року про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. За ним азовські води визнаються історично внутрішніми водами Росії та України, де українські й російські судна користуються свободою судноплавства. Але в умовах збройного домінування Росії в Азовському морі кораблі берегової охорони ФСБ РФ поводяться наче єдині господарі цієї водойми. І це не лише затримання торгових суден, а й відверто провокаційні дії – як сталося, наприклад, в ніч з 14 на 15 квітня, коли 5 російських катерів берегової охорони та один корабель здійснювали провокаційні маневри щодо трьох українських катерів типу «Гюрза М». Дійшло до погроз застосування зброї.

Острів Тузла, Керченська протока, 2003 рік Фото UNIAN

Однак в Україні досі відсутня єдина позиція щодо договору 2003 року. Прибічники статус-кво стверджують, що відмова від договору позбавить Україну можливості позиватись до РФ через її дії в Керченській протоці та в Азовському морі.

Натомість, директор Українського інституту морського права і безпеки Богдан Устименко вважає, що той договір можна визнати нікчемним.

«Відповідно до статті третьої Конвенції ООН з морського права будь-яка прибережна держава має право самостійно встановити ширину свого територіального моря, але ця ширина не повинна перевищувати 12 морських миль від узбережжя. Саме цю статтю я й вважаю базовою в цій ситуації. Більше того, необхідно, щоб Україна вжила заходів щодо визначення правового статусу Азовського моря та Керченської протоки відповідно до приписів міжнародного морського права», – каже Устименко.

Він зазначає, що за статтею 37 Конвенції ООН з морського права Керченська протока є міжнародною, і ніхто не дозволяв ані Україні, ані РФ робити цю протоку своєю.

Богдан Устименко, директор Українського інституту морського права і безпеки Фото: investigator.org.ua

«Нам необхідно оголосити… прийняти закон про те, що Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки є нікчемним. Ми можемо це зробити відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів. Там є стаття 52, яка говорить про те, що якщо договір укладений під примусом, він є нікчемним», – каже експерт, додаючи, що Договір був укладений внаслідок тузлинського інциденту, який почався наприкінці вересня 2003 року – спробу РФ захопити острів Тузла в Керченській протоці можна вважати інструментом примусу.

«Нам необхідно почати делімітацію, тобто встановлення морських кордонів. Це дозволяє знову-таки Конвенція ООН з морського права. Яка говорить про те, що навіть в такому складному становищі, в якому знаходиться Україна, ми можемо ініціювати створення міжнародної делімітаційної комісії під егідою ООН. Ця процедура є примусовою, РФ не має права відмовитись від її проведення», – каже Устименко.

На підтвердження нагальної необхідності вжиття рішучіх заходів з визначення морських кордонів України експерт згадав кричущий випадок затримання російськими прикордонниками українських рибалок за 55 миль від Одеси, які 21 квітня були засуджені окупаційним судом у Криму.

Міняють солону воду на прісну

Таким чином, РФ блокує вільне судноплавство не лише в Азовському морі, а й в Чорному. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар в коментарі «Радіо Свобода» не виключає, що в такий спосіб наразі відбувається підготовка до шантажу України з метою відновлення  постачання дніпровської води в окупований Крим.

Зарослий Північно-Кримський канал на території Криму Фото: скріншот НОВОСТИ КРЫМА LIVE

«Це сценарій двох блокад – Азовської і Чорноморської. Тоді можуть поставити ультиматум перед українською стороною щодо розміну – зняття двох блокад в обмін на розблокування постачання води через північно-кримський канал до Криму», – каже Гончар.

Про те саме кажуть і кремлівські пропагандисти – зі своїх імперських позицій.

«Це поки просто «демонстрація сили», а в умовах «закриття» Керченської протоки це легітимні кроки, спрямовані на те, щоб Україна зрозуміла, що вона не має права позбавляти тримільйонне населення Криму води. Північно-Кримський канал треба запустити, тоді буде відновлена соціальна справедливість для жителів півострова. Тоді в Азовському морі відновиться нормальне судноплавство», – сказав «Новой газете» російський експерт, полковник Микола Шульгін.

Росія готова загострити ситуацію на морі тоді, коли їй заманеться. В цьому становищі Україні навряд чи варто чіплятися за друзки старих угод та домовленостей з агресором. Якщо ми хочемо захистити свої права – варто їх спочатку визначити. Зокрема й через визначення чіткого державного кордону України в Азовському й Чорному морі та у Керченській протоці. Бо неможливо захищати те, чого поки що нема. Експерти з морського права і безпеки кажуть про це вже не перший рік – от тільки центральна влада не дуже до них дослухається.

Відеоверсію матеріалу можна подивитись тут:

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+