Ср. Жов 20th, 2021

«Кримські справи» у судах та як ЦПК підвів Дубінського під санкції США

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+

ЦЖР підсумує «судовий» 2020-й рік: нагадає про зрушення у справах Україна проти Росії у міжнародних судах і про причини гальмування кримських справ у судах українських.
Дарія КАЛЕНЮК, виконавча директорка Центру протидії корупції, – про останні санкції, запроваджені міністерством фінансів США щодо семи українців за спробу втручання у президентські вибори в США у 2020 році. Серед цих семи – нардеп Олександр Дубінський та фігурант наших розслідувань – екс-нардеп Олександр Онищенко, а всі вони – поплічники підсанкційного нардепа Андрія Деркача, а під санкції також потрапили 4 його медіа-проекти, включно з телекомпанією «Ера». У цій історії дуже важливим моментом є те, що застосуванню санкцій посприяла українська ГО – Центр протидії корупції. І тему західних санкцій продовжить історія про те, чому Володимир Путін ніяк не може відновити круїзні рейси до окупованого Криму та морське сполучення півострову з Росією.

***

Фініш 2020 року приніс Україні історичну подію – Фату Бенсуда, прокурорка Міжнародного кримінального суду, повідомила про завершення попереднього вивчення справи «Ситуація в Україні». Україна так і не ратифікувавши Римський статут, у 2014 і 2015 році визнала юрисдикцію МКС щодо розслідування злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених під час подій на Майдані та збройних конфліктів у Криму і на Сході України.

За час попереднього вивчення справи органи прокуратури України разом із правозахисними організаціями подали до МКС 15 інформаційних повідомлень, 9 із яких – по Криму, що містять докази масових і триваючих злочинів на ТОТ Криму і Донбасу в період їх окупації Росією. Якби Україна ратифікувала Римський статут, розслідування української справи уже почалось би відразу після висновку офісу прокурора МКС про її відповідність критеріям для початку слідства.

Але оскільки цього не сталось, а нинішня влада виявляє у цій справі таку ж дрімучу некомпетентність і віру в міфи, то рішення ще має ухвалити Судова палата МКС.

***

Початок 2021 року приніс новину, на яку очікували весь попередній рік. Європейський суд з прав людини, у якому Україна позивається проти Росії через масові порушення прав людини під час окупації Криму і частини Донбасу, повідомив, що 14 січня оприлюднить рішення щодо прийнятності у справі Україна проти Росії щодо порушення нею Європейської конвенції прав людини у Криму. Примітно, що оприлюднення постанови Великої палати ЄСПЛ відбуватиметься в публічному форматі і ми зможемо дивитись слухання онлайн.

Перші усні слухання відбулись ще 11 вересня 2019 року. Росія заперечила усі вимоги скарги України та визнає свій контроль над півостровом з 18 березня 2014 року, а не з 27 лютого, відтоді як був захоплений парламент автономії. Іван Ліщина, урядовий уповноважений України в ЄСПЛ, дав згоду на інтерв’ю ЦЖР відразу після проголошення постанови Великої палати суду щодо прийнятності справи, і тобто, передачі її до розгляду по суті 14 січня, тож слідкуйте за нашими оновленнями на сайті та каналі ЦЖР в YouTube.

***

Оглядовий матеріал Микити Панасенка про уповільнений рух кримських справ у національних судах та проблемах, які через неспроможність чергової політичної влади реформувати судову систему та покращити законодавство, перекочують із року минулого у нинішній. На жаль, прогнози ЦЖР минулих років про те, що кримські справи почнуть розслідуватись скоріше у міжнародних судах, аніж в українських, починають збуватися. Навіть попри усталену думку про тривалість процедур міжнародних судів. Адже Україна і на 7 році війни не спромоглась імплементувати норми Міжнародного гуманітарного права у своє законодавство, аби, принаймні, однією юридичною мовою говорити у своїх судах та міжнародних, які розслідують воєнні злочини і злочини проти людяності, вчинені в процесі збройних конфліктів у Криму і на Донбасі.

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+