Україна відновить постачання дніпровської води до Криму лише після його деокупації. До того часу питання водопостачання території тимчасово окупованого півострова є обов’язком Росії, як держави-окупанта.
Про це йдеться у тезах виступу віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, які були озвучені в ході міжнародної конференції «Про проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації», яка проходить у Херсоні, повідомляє Центр журналістських розслідувань.
«Дещо залишиться незмінним. Це наше ставлення до питання водопостачання до Криму. За останні місяці говорив кілька разів і повторюю ще раз. Вода з Дніпра піде в Крим після деокупації. Можу коментувати цю тему і як політик, і як громадянин, і як юрист. Підкреслю як юрист, що забезпечення населення тимчасово окупованої території усім необхідним, в тому числі водою, – це обов’язок держави-окупанта Російської Федерації. Не право, а чітко зафіксований міжнародний обов’язок. Так нам кажуть загально визнані документи. Аргументи, які наводять російські та проросійські діячі – повна нісенітниця», – наголосив Резніков.
Він нагадав, що за даним науковців, станом на 2014 рік на кримському півострові було більш ніж достатньо води для забезпечення потреб населення.
«Ці потреби перекриваються у декілька разів за рахунок внутрішніх джерел без дніпровської води. Тобто жодних проблем немає бути в кримців. Якщо є якісь проблеми – це прямий наслідок дій окупаційної адміністрації та її пряма відповідальність», – наголосив міністр.
За його словами, те що Росія зараз чинить у Криму «чітко підпадає під визнання воєнних злочинів». По-перше, відбувається штучна заміна населення: громадян України різних національностей витискають з Криму. Натомість на тимчасово окупований півострів завезли сотні тисяч громадян з регіонів Росії. Кількість завезених оцінюється мінімум в півмільйона і продовжує збільшуватись.
«По-друге, відбувається тотальна мілітаризація Криму, активно розвивається військова інфраструктура, яка розгортається не стільки проти України, а з метою забезпечити російську експансію на Балканах, Близькому Сході та Середземному морі. Все це призводить до надмірної експлуатації джерел води та спричиняє екологічну шкоду. З огляду на кліматичні зміни Росія програмує вбивство Криму. Розмови окремих осіб про поставки води до Криму тільки заохочуватимуть окупаційну адміністрацію збільшувати масштаби воєнних злочинів і підвищуватимуть ризики для регіону», – вказав Резніков.
Тому, зазначив він, позиція Мінреінтеграції стосовно питання відновлення постачання води до Криму є послідовною. Зокрема, влітку саме за ініціативи міністерства до урядового законопроекту щодо переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, були внесені Управління Північно-Кримського каналу та Управління Головного Каховського магістрального каналу.
Як повідомлялось, з 24 серпня в Сімферополі, в Сімферопольському і Бахчисарайському районах окупованого Криму обмежили подачу води через посуху. Окупаційна влада заявила про встановлення біля соціальних об’єктів і в житлових мікрорайонах міста понад 230 накопичувальних баків для води. Обмеження вводились в три етапи. 7 вересня введений третій, самий жорсткий етап обмежень подачі води. Водопостачання здійснюється по годинах – вранці і ввечері.
З 23 вересня обмеження подачі води введене в Алушті, Партеніті і Малому Маяку.
Нагадаємо:
- Після окупації Криму Україна в квітні 2014 року року перекрила надходження води на півострів з річки Дніпро через Північно-Кримський канал, який забезпечував до 85% його потреб в прісній воді. Для забезпечення водою господарств Херсонської області та недопущення її перетоку на окуповану територію півострова канал перегородили тимчасовою дамбою із мішків з піском. У Криму склалася критична ситуація з водопостачанням окремих міст, а також з організацією зрошення і поливу на землях сільськогосподарського призначення.
- На думку кримських вчених, регіональних чиновників і аграріїв альтернативи Північно-Кримському каналу для виробництва якісної сільськогосподарської продукції та збереження екологічного балансу грунтів не існує.
- Україна стала співавтором ухваленої 25 вересня 2020 року резолюції Ради з прав людини ООН на тему: «Права людини на безпечну воду та санітарію», яка відзначає важливість доступу до чистої питної води для реалізації прав кожної людини. Цей документ стане ще одним засобом для притягнення Росії до відповідальності за злочини, скоєні нею на окупованих територіях Криму та Донбасу.
