Чт. Жов 1st, 2020

«Херсонщина – тренд сезону»: що потрібно для розвитку туристичної галузі регіону

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+

В умовах пандемії COVID-19 відкриваються нові можливості для розвитку внутрішнього туризму Херсонщини. Карантинні обмеження спричинили справжній туристичний бум в різних її районах, як на Арабатській Стрілці та Рожевому озері Присиваської ОТГ. Такий сплеск херсонські курорти не переживали принаймні з часів окупації Криму, коли могли би стати альтернативою півострова, але так сповна і не скористалися грандіозними можливостями.

Над тим, як не проґавити черговий шанс, що випав на долю курортів Херсонщини, працюють у проєкті Trip must go on, що стартував навесні цього року при підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Головне, на чому акцентують, – максимальна популяризація туристичного потенціалу через створення нового якісного контенту. Для цього створили унікальний туристичний ресурс tripmustgoon.com – онлайн-путівник по визначних пам’ятках Херсонщини, який дає можливість як бізнесу – розповісти про свої послуги, так і потенційним туристам – мати комплексне уявлення про те, де можна відпочити в області, як туди дістатися, чим зайнятися на тій чи іншій локації. На сайті публікуються власні текстові й мультимедійні матеріали, вироблені професіональними фотографами й операторами.

Туризм на Херсонщині: особливості цього року

Координатор проєкту «Trip must go on» Павло Білецький розповідає про цьогорічні особливості літнього сезону на Херсонщині та розмірковує, чи можуть херсонські курорти конкурувати один з одним."У Херсонщини, як і у всієї Україні, в черговий раз є шанс для розвитку туризму. Херсонщина дійсно стала трендом цього року. Величезна кількість журналістів, блогерів, представників влади, всі приїхали відпочити в Херсонщину, чому ми дуже сильно радіємо і продовжуємо не зменшувати темпи і розвивати якийсь туристичний продукт, що можемо запропонувати Україні та всьому світу", – акцентував Павло Білецький. – …Ми з вами несформований туристичний ринок. Як можна бути конкурентом, якщо ринок недоформований, і недоотримує своїх клієнтів… Тому мені дуже смішно і сумно водночас спостерігати, коли Генічеськ починає з'ясовувати з Щасливцевим або зі Стрілковим, кому дістануться туристи. Друзі мої, я вас не хочу засмучувати, але ви все – Арабатка".

Опубліковано Медіа-центр «ІРС- Генічеськ» Середа, 16 вересня 2020 р.

Проект також відомий яскравою й креативною акцією «Кавуни – амбасадори Херсонщини», яка широко висвітлювалась як у традиційних ЗМІ, так і в соцмережах. Задум полягає у тому, що херсонські кавуни з полиць у київських супермаркетах розповідають містянам про Херсонщину: на кавунах розміщені спеціальні стікери з QR-кодом, що веде на туристичний портал, створений в рамках проєкту.

Про досягнення Trip must go on, а також особливості цього сезону й перспективи розвитку туристичної галузі в Херсонській області розповів сайту IPC-Генічеськ координатор проєкту, представник однієї з туристичних компаній Херсона Павло Білецький.

фото з Фейсбук-сторінки Павла Білецького

Як, на вашу думку, коронакриза вплинула на літній сезон на Херсонщині?

– У Херсонщини, як і у всієї Україні, в черговий раз є шанс. А те, як ми ним скористаємося, покаже, напевно, наступний рік, тому що в минулий раз, коли шанс був після 14-го року, й був сплеск внутрішнього туризму, ми ним не скористалися: сервіс не покращився, додаткових турпродуктів не спостерігалося. Для того, щоб щось розвивалося, в нього потрібно вкладати гроші, енергію, час, думати про це, а не тільки користуватися тим, що є. В цьому році те, що внутрішній туризм збільшився, – це однозначно, якщо дивитися на результати нашої туристичної компанії, то цей серпень був рекордним стосовно всіх попередніх п’яти років, люди їхали звідусіль, те ж саме відбувається на всіх курортних напрямках.

Херсонщина дійсно стала трендом цього року. Величезна кількість журналістів, блогерів, представників влади, всі приїхали відпочити в Херсонщину, чому ми дуже сильно радіємо і продовжуємо не зменшувати темпи і розвивати якийсь туристичний продукт, який можемо запропонувати Україні та всьому світу.

– Розповісти про те, що може запропонувати Херсонщина, на це і спрямований ваш проект?

– Так, здебільшого він спрямований на створення нового якісного контенту. На сайті зараз розміщено понад 60-ти статей трьома мовами. І це вперше такий комплексний інформаційний портал, на якому інформація розміщується відразу трьома мовами. Ми вирішили охопити більше і створити таку комплексну платформу, на якій будуть представлені всі туристичні локації області і всі туристичні активності. Ми намагаємося комплексно розкрити туристу, чим же можна тут зайнятися, як до цього всього можна дістатися, щоб можна було собі скласти таку комплексну картину навіть сидячи в Києві і плануючи свою відпустку.

фото: Фейсбук-сторінка tripmustgoon

– Киянам цього року розповідали про Херсонщину з прилавків супермаркетів херсонські кавуни. Як виникла така ідея, які результати?

– Це одна з активностей проєкту. І виявилася дуже вірусною, вся преса підхопила цю активність, сюжети були і на плюсах, і на 112-му, і на 5-му каналі, друкованих ЗМІ. Кавун дійсно є символом. Хочемо ми цього чи не хочемо, але він асоціюється з нашою областю. Можна дивитися на це питання з двох позицій. З однієї: ой боже, як ви набридли, зі своїми кавунами, – і не використовувати цей стереотип, і програвати при цьому. І з іншого – просто вдало використовувати цей стереотип, просувати якісь нові моменти. І ми як раз пішли іншим шляхом.

Було надруковано, а також досі розміщується 201 тисяча стікерів. У 75-ти магазинах Києва й околиць кавуни з цими стікерами продавалися, і на момент 4-го вересня було півтори тисячі унікальних відвідувачів порталу з цих QR-кодів. Народ купує кавуни, виставляє селфі з цими стікерами, заходять з QR-кодів – це факт, і я думаю, кількість відвідувачів буде рости з кожним днем.

Ідея не вигадана з нуля: колись ми з друзями обговорювали, що ж можна зробити, щоб туризм набрав якихось більших обертів, згадалася історія про банани: кожен банан має маленьку наліпочку і скрізь написано «Еквадор». І було колись відео про те, що банан – посол Еквадору, і по всьому світу розповідають про свою країну. Ми адаптували це під наш стереотипний символ – під нашу ягоду і, не замахуючись на всю країну, обмежилися регіоном. Переробивши й адаптувавши ми запустили це. Спочатку ідея належала еквадорців. Цю ідею ми розробили кілька років тому, але не знали, з чого почати. Потрібно було домовитися і з фермерами, з мережами. Цього року все зійшлося, за підтримки USAID нарешті реалізувався цей проект.

USAID фінансує і підтримує весь проект і активність кавунів в тому числі.

В рамках проєкту ми планували виготовити 100 тисяч стікерів, але коли зрозуміли, що ця активність вірусна і її почали підхоплювати ще на моменті обговорення, ми не могли цим не скористатися і дофінансувати цю активність грошима проєкту «Гривна» на Херсон. Є кілька кампаній, які додають до свого чеку добровільну маркетингову гривню, і покупець, наприклад, в нашій туристичній кав’ярні, може її оплачувати або не оплачувати. Потім всі ці гроші акумулюються в один бюджет, і вже порадившись, виноситься рішення, куди їх направити . У цей раз частина коштів була спрямована на виготовлення додаткових 100 тисяч стікерів, для того, щоб охопити якомога більше народу.

Ми вийшли на топ-менеджера мережі «Сільпо», домовилися з ними про ексклюзивне право в цьому році представляти цей проект у себе на полицях. Як це буде в наступному році ще не знаю, не обговорювали. Можливо, ми продовжимо з «Сільпо» і збільшимо обсяг, можливо, не обмежимося тільки Києвом, а поширимо по всій Україні, тому, що і львів’яни і харків’яни напевно теж люблять кавуни і напевно теж люблять відпочивати, а Південь їх усіх із задоволенням покличе до себе. Частина тиражу пішли відомої баржою по річці з Херсона до Києва. Частина кавунів ще збирають, маркують стікерами і фурами доставляють до столиці.

– На старті проєкту анонсувалося створення промороликів, туристичні експедиції, створення буклетів, що вже вдалося виконати із запланованого?

– Всього в рамках проєкту було заплановано і вже виконано 13 експедиційних поїздок, якісь були дводенні, якісь триденні. Всього на експедиціях відзняли більше 50-ти локацій, пам’яток, які можуть входити в ті чи інші туристичні маршрути.

Самі експедиції вже закінчилися, і зараз йде процес наповнення. Сайт весь вересень-жовтень буде наповнюватися, але і після цього ми не хочемо зупинятися.

За результатами відзняли більше 5000 фотографій, змонтували 8 відеороликів, також є величезна кількість відеоматеріалу, яке увійде потім для використання в соцмережах, для використання в невеликих промороликах. А 8 роликів по три, три з половиною хвилини – про туристичні маршрути, локація розкривається комплексного разом з тим, що її оточує, як до неї дістатися.

фото: Фейсбук-сторінка tripmustgoon

Також в рамках цього проєкту було написано величезну кількість нових статей, були описані туристичні локації, туристичні пам’ятки, туристичні активності для того, щоб не тільки розповісти людям, де відпочити, а ще як відпочити, що можна зробити на тій чи іншій локації.

У створенні промороликів брала участь команда професійних операторів, фотографів, з нашого боку арт-директор, який все це координував. У проєкті брали участь близько 45 моделей.

До 20-го вересня у нас запланована розробка і друк буклетів. Всього їх буде п’ять. Вони будуть поширюватися через інформаційні центри, готелі. Буклет – це, по суті, офлайн-версія порталу, щоб людина в готелі, поїзді могла взяти буклет, і потім зайти за більш детальною інформацією на портал tripmustgoon.com. Це такий собі оффлайн-тізер порталу.

– Коли планується завершення проєкту, чи думали Ви над його продовженням?

– Через коронавірусу терміни проєкту пересувалися. Спочатку планувалося, що ми почнемо десь в лютому, фізично робота почалася в травні. І проект завершиться 15-го листопада цього року. Він завершиться з точки зору підписаного нами договору з USAID. З точки зору існування порталу, ми його відразу закладали, це не сайт одноденка, це величезний туристичний контентний портал. Велика увага була приділена розробці SEO-оптимізації, семантичного ядра, щоб сайт виходив на органічний трафік, що не потребував постійної рекламної голки. Хотілося створити ресурс, який буде надавати інформаційні послуги українцям, і в найближчому майбутньому іноземцям, ще дуже довгі роки. Ми сподіваємося, що буде продовження, але яке, ще рано говорити. Можливо, ми зможемо застосувати наш досвід і до інших областей, але про це поки зарано говорити, до його завершення.

– Чи можуть представники бізнесу в туристичній галузі публікувати на порталі рекламу?

– Туризм без бізнесу і без грошей жити не буде, портал повинен приносити користь як кінцевому споживачу, так і бізнесу, однозначно, одне без іншого неможливо. З точки зору реклами, ми не планували. Але розміщення інформації про операторів туристичного ринку вже відбувається. Частина вже розміщена, частина надсилає свої контакти і свої пропозиції. Надалі ми плануємо, що цих операторів буде ще більше. Ясна річ, що ми не зможемо розмістити просто всіх, безумовно буде якась модерація, за якістю сервісу, презентації себе в інтернеті.

– На Вашу думку, на що потрібно звернути першочергову увагу в розвитку туристичної галузі в Херсонській області?

– Наш 6-річний досвід показує, що для себе і для регіону ми бачимо три головні завдання три головних напрямки, за якими варто працювати.

Перше, це контент. Це як раз те, що розкриває проєкт «Trip must go on». Це те, чого багато не буває. Не буває багато хороших фотографій, не буває багато детальних, якісних відео про будь-які локації. Ми живемо в динамічному світі, що змінюється, і те, що було актуально позавчора, завтра вже може застаріти, тому весь час це потрібно відновлювати.

Другий важливий напрямок – це створення туристичного продукту. Це те, над чим працювали і Олександр Лієв, і Анна Романова, приїжджали до Генічеська, щоб зібрати актив і пропрацювати теми туристичного продукту. Запропонувати локацію без продукту неможливо. Виходить так, що ми звемо до себе людей, вони приїжджають, а ми розводимо руками. Що можна зробити на Джарилгачі або пустелі, якщо тебе не супроводжує високоякісний гід, який не розкаже про якийсь маршрут, або про те, чим можна тут зайнятися? Обов’язково повинні бути якісь маршрути, послуги, прокат чого-небудь, має бути якесь насичення туристичного продукту.

Наразі Херсонщина, та й в принципі вся Україна, відчуває величезний дефіцит в цьому. Ні в якому разі не хочу сказати, що Херсонщина гірша, ніж вся Україна, ні. Проблеми абсолютно однакові. Ми спілкуємося зі Львовом, Києвом, Одесою, у всіх одні і ті ж завдання, над якими потрібно працювати. Створення туристичного продукту – один із таких наріжних каменів.

І третє – потрібно шукати оптових партнерів в містах-мільйонниках. Левова частка нашої цільової аудиторії сидить в містах-мільйонниках. Гнатися за неорганізованим індивідуальним трафіком можна, потрібно, але дуже складно. Набагато простіше й результативніше знайти якогось оптового партнера, якогось туристичного оператора, який зацікавиться регіоном, а туристичний оператор завжди в пошуку чогось нового. Якщо Херсонщина зможе познайомиться, подружиться і закохати такого туроператора в себе, то все вийде. За туроператорами потягнуться і індивідуальники.

Те, над чим потрібно працювати – це контент, продукт і оптовий покупець.

– На вашому порталі представлені різні локації Херсонщини і вони не сприймаються як конкуруючі, Чорноморського і Азовського узбережжя, наприклад?

– Не погоджуся з терміном конкурент в туристичній сфері. Неможливо бути конкурентом в середовищі, де немає ринку. Поклавши руку на серце, ми з вами несформований туристичний ринок. Як можна бути конкурентом, якщо ринок недоформований, і недоотримує своїх клієнтів. Конкуренція – це тоді, коли є якийсь попит, і ти це збільшення попиту ділиш.

Зараз і Бердянськ, і Генічеськ, і Херсон дуже недоотримують своїх туристів. Ми тепер повинні навпаки скооперуватися для того, щоб всім разом почати отримувати більше.

Мені дуже сподобалася формулювання у львів’ян, у них ринок більш-менш сформований, а вони не називають один одного конкурентами, вони говорять про те, що вони «люті друзі». І це правда, вони всі разом націлені на те, щоб якомога більше людей приїхало до Львова, а коли людина вже приїхала до Львова, там вони вже поділять, де ця людина поїсть, де вона поживе, до кого сходить на екскурсію.

Тому мені дуже смішно і сумно водночас спостерігати, коли Генічеськ починає з’ясовувати з Щасливцевим або зі Стрілковим, кому дістануться туристи. Друзі мої, я вас не хочу засмучувати, але ви все – Арабатка. Киянину, що Генічеськ, Генгорка, Щасливцеве – це все Арабатська Стрілка. Більше того, це все Херсон. Коли ти у людей запитуєш: «А ви були в Херсоні?» Відповідають: «Так, звичайно». «А де?”. «Ну на море, в Генічеську». Тобто це величезна територія, а ми з вами всередині починаємо вважати, хто з нас краще, замість того, щоб об’єднатися і разом розвивати весь регіон.

Тому конкуренції не бачу, і навряд чи побачу в найближчі п’ять років. Це як з тортом, якщо взяти маленький тортик і поділити його на три частини, то кожен з учасників отримає маленьку третину. А якщо об’єднатися і цей торт буде великим, і поділити його на 12 людей, то одна дванадцята великого торта буде більше, ніж одна третина маленького. Коли почнуть думати такими масштабами всі гравці нашого недеформованого туристичного ринку, то користі всім буде більше.

фото: Фейсбук-сторінка tripmustgoon
Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+