Сб. Жов 31st, 2020

Житло під три відсотки: учасники АТО і переселенці стають у черги

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+

Від 3 по 5 грудня переселенці та учасники АТО/ООС подали понад 10 тисяч заяв для  отримання кредитів на житло. Умови прийнятні: кредит на 20 років під 3%. Тепер тим, хто опинився в початку черги, треба якнайшвидше зібрати документи. А ті, хто в кінці — чекатимуть нових грошових надходжень. Як діє програма кредитування та як розподіляють гроші на житло, розповідає Центр журналістських розслідувань.

Державний фонд сприяння молодіжному будівництву від 3 по 5 грудня проводив прийом заявок на отримання кредиту на купівлю житла. Подаватися могли учасники антитерористичної операції та операції об’єднаних сил, а також переселенці з Донбасу і Криму.

Часу на подачу заявок чиновники виділили зовсім небагато. Але й за ці три дні охочих по всій країні назбиралося понад 10 тисяч. Основні умови: бути ветераном нинішньої війни або внутрішньо переміщеною особою, не мати власного житла на вільній території країни, а також бути готовим зробити перший внесок по кредиту та сплачувати щомісячні платежі.

«Ми за ці дні прийняли 10180 заяв по всій Україні. З них 3500 — заяви від учасників АТО і 6680 — від сімей внутрішньо-переміщених осіб», — сказав у коментарі ЦЖР голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний.

Фото: Кандидати на отримання кредиту. Знімок екрану з відео Олени Юрченко

Усі ці люди претендують на державну допомогу — кредит на 20 років під 3 відсотки річних. Для українських реалій такі умови непогані. На реалізацію програми цьогоріч виділено 200 мільйонів гривень: по 100 на військових та переселенців.

За словами Сергія Комнатного, цих грошей вистачить на купівлю квартир майже для двох з половиною сотень родин.

Встигнути з оформленням кредитних договорів за цією програмою у Держмолодьжитло хочуть до кінця фінансового року. Цим і зумовлені вкрай короткі терміни подачі заявок та документів.

«Тому що закінчення бюджетного року. Нам необхідно дати розрахунки на Мінфін, Мінрегіон, підготувати паспорт програми і встигнути реалізувати кошти до кінця бюджетного року», — сказав Сергій Комнатний. «Якщо Урядом буде прийнято рішення в наступному році продовжити цю програму на наступні роки, то відповідно знову буде відкритий реєстр для подачі заявок».

Голова правління Держмолодьжитла Сергій Комнатний Фото: investigator.org.ua

Черга на отримання кредиту формується за принципом «хто перший встав, того і капці». Пропозиції укласти договір отримають ті, хто раніше подав заявки і відповідає критеріям учасника програми.

Журналістка з Криму, переселенка Олена Юрченко відправила заявку надвечір першого ж дня прийому. І опинилася у списку у восьмій сотні претендентів.

«Здавалося, що це довго, що це необхідно бути особисто, що великі черги. А робочий графік не дозволяє нам, на жаль, робити такі кроки. Але до кінця робочого дня в той же день я прочитала в фейсбуці, що можна це зробити на сайті безпосередньо», — говорить Олена.

Фото: investigator.org.ua

Олена вважає, що деякі з кроків подачі заявки могли бути складними для багатьох людей. Наприклад те, що форму заявки скачували у двох документах, а завантажити на сайт можна було тільки одним.

«Коли ми з чоловіком обговорювали це, нам здалося, що досить серйозний відсоток претендентів на цьому моменті відсіявся. Не всі могли просто здогадатися об’єднати дві сторінки в один документ, в один файл і завантажити його на сайт. Я потім, коли була на консультації, бачила багато пенсіонерів, багато людей середнього віку. Я не впевнена, що вони могли б впоратися з такою головоломкою», — розповідає Юрченко.

Після подачі документів Олену та інших потенційних учасників програми викликали на консультацію у Держмолодьжитло. Там стало зрозуміло, що оформлення кредиту буде не таким простим завданням, як здавалося.

Олена говорить, что окрім 6-відсоткового внеску, людина має витратитися на терміновий пошук житла, яке купуватиме за кредит, оцінку його вартості, страхування, послуги нотаріуса. На все про все — усього п’ять днів.

«Ми не знаємо кого і коли викличуть. Викликають оголошенням на сайті. І з цього моменту здобувачеві надається п’ять діб на всі кроки… і укладення договору купівлі квартири», — говорить жінка.

На даний момент Київський та регіональні центри Держмолодьжитла в порядку черги запрошують кандидатів на отримання кредитів. Люди мають подати оригінали документів, щоб засвідчити свою участь у програми.

У Києві на це дається п’ять днів, у регіонах — менше. Наприклад, військові та переселенці, які мешкають в Херсоні, мають тільки три дні на те, щоб зібрати величезний пакет документів, а, головне, знайти квартиру для швидкої купівлі.

У Херсонській області на отримання кредиту було подано майже сотню заявок — 43 переселенці та 51 учасник АТО. А на реалізацію програми область отримала кошти лише на 5 квартир — для чотирьох АТОвців та однієї родини переселенців.

У Києві та Київській області розмах більший — на програму тут виділили понад 72 мільйони гривень.

Фото: investigator.org.ua

Переселенці у Києві отримають на кредити 42 мільйони гривень, а ветерани — майже 20 мільйонів. Як же розподіляються ці кошти?

«Після того, як вони зареєстровані, ми викликаємо цих людей, і вже вони несуть оригінали документів і той об’єкт, який вони обрали. Вони проходять трьохвимірний контроль. Перше: регіональне управління перевіряє відповідність громадянина до даної постанови порядку використання коштів. Другий етап: кредитний комітет держмолодьжитла перевіряє правильність розрахунків державної підтримки. Третій: комісія Мінрегіону, яка перевіряє все і затверджує комплексно списки», — розповідає Комнатний.

З Сергієм Комнатним ми спілкувалися до закінчення ухвалення рішення комісій. Хто ж входить до їхнього складу і хто ті люди, які остаточно затверджують списки учасників програми?

«Це постійно діюча комісія, яка сформована у Мінрегіоні. Вона включає як представників Мінрегіону, так і представників Міністерства ветеранів та окупованих територій», — відповів Сергій Комнатний. – «Ця комісія діє з 2018 року, але в цьому році вона була оновлена».

Перелік членів комісії Сергій Комнатний пообіцяв надати у відповіді на письмовий інформаційний запит Центру журналістських розслідувань. Відповідь невдовзі надійшла, але, на жаль, вона не містила імен членів комісії.

Якщо програму продовжать у наступному році, то люди, які знаходяться далі у черзі, можуть отримати шанс на власне житло. Але все залежить від наявності коштів у бюджеті.

«Черга ж зберігається. І відповідно до обсягів фінансування на наступний рік, вона буде далі опрацьовуватися. Вона постійна, в онлайн-режимі. Виділять нам суму — ми далі по цій черзі будемо йти», — каже Комнатний.

Джерелом фінансування може бути не тільки державний бюджет України – є сподівання на кошти міжнародних донорів.

«Джерелом фінансування цієї програми й інших може бути співпраця України з Банком розвитку ради Європи. Резолюція ПАРЄ закликає Україну до співпраці. Міжнародний досвід показує, що багато країн, які мали військові конфлікти, вирішували житлові питання саме через програми, пов’язані з цим банком», — говорить посадовець.

Парламентська асамблея Ради Європи ще у січні минулого року прийняла Резолюцію «Гуманітарні наслідки війни в Україні». В ній асамблея звернулася до Банку розвитку Ради Європи з рекомендацією розробити доступні кредитні програми підтримки житлових проектів для вразливих верств населення України. У тому числі для переселенців, які потребують постійного житла.

Уряд України мав би попрацювати з банком та з державами — його членами під час розробки проектів із підтримки житлових потреб ВПО. Однак минуло вже майже два роки, а співпраця і отримання кредитів Банку розвитку Ради Європи на житло переселенцям залишаються в урядовців на рівні ідеї.

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+