Нд. Гру 8th, 2019

Кримська справа ПриватБанку: вкладники платять за все

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+

 Центр журналістських розслідувань

Журналістське розслідування «кримської справи ПриватБанку» триває. Тепер Центр журналістських розслідувань розповість, куди ймовірно поділися мільярди гривень коштів кримських вкладників, що їх перевів ПриватБанк на рахунки фінансової компанії «Фінілон» за «договором перевода долга», та чому банк не хвилюється через втрачену кримську частину кредитного портфелю і кримську ж нерухомість. У першій частині розслідування «Глибокі кишені Коломойського. Подорож кримських вкладів ПриватБанку» йшлося про те, що ФК «Фінілон» була пов’язаною компанією і контролювалась акціонерами Банку – Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, а сам договір тримався у секреті.  

Із листа в.о. голови правління ПриватБанку Олександра Шлапака до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана від 1 лютого 2017 року, копію якого ЦЖР публікує вперше, стає відомою сума, яку ПриватБанк перевів на рахунок компанії «Фінілон» у 2014 році для виплат кримським вкладникам – більше 8,215 млрд грн. Також дізнаємось, що ПриватБанк продав компанії «Фінілон» свій кримський кредитний портфель за 7,939 млрд гривень та нерухомість в окупованому Криму – за 213,5 млн грн. За результатом проведення зазначених операцій, пише пан Шлапак пану Гройсману, на рахунку ФК «Фінілон» лишилось близько 62 млн. гривень.

Виходить цікава арифметика. Якщо додати суми, за які були продані кредитний портфель і кримська нерухомість ПриватБанку, та 62 млн, що лишились на рахунках «Фінілону», отримаємо суму у  8,2 млрд грн, тобто, стільки ж, скільки «Фінілон»  отримав від ПриватБанку  за договором переведення боргу, аби віддати кримським вкладникам. Але не віддав – і про це Олександр Шлапак також пише прем’єру. Тобто, виходить, що за рахунок коштів вкладників Приват погасив свої збитки в Криму?

 

Page 1 / 3

 

Zoom 100%

За поясненнями Центр журналістських розслідувань звернувся до Олександра Паращія, керівника аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital.  Експерт, на наше прохання, аналізує ситуацію з двох позицій – колишнього менеджменту ПриватБанку і держави.

«Якщо ми поставимо себе на місце менеджменту ПриватБанку станом на осінь 2014 року, то в нас ситуація наступна. У нас є зобов’язання за депозитами на 8,2 млрд грн, які очевидно треба буде виплатити, бо люди прийдуть по гроші. При цьому в нас є кредитний портфель в Криму, який становить чи то 5 млрд, чи то 13 млрд, але це не важливо, тому що ми розуміємо, що його вартість близька до нуля. Тобто, в нас є зобов’язання заплатити 8,2 млрд, і є можливість повернути кредити на якусь дуже незначну суму. Тобто в чистому нам доведеться заплатити десь близько 8 млрд грн, – пояснює Олександр Паращій ситуацію, у якій опинився ПриватБанк навесні 2014 року. Він додає, що банк розлучатися з грошами не бажає.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Фото: investigator.org.ua

«Очевидно, що банк цього робити не хоче. Тому він знаходить якусь компанію чи створює її, і платить їй чистими не 8 млрд, а 62 млн. І передає їй і всі кримські активи, і всі кримські зобов’язання. Тобто, банк, замість погасити 8,2 млрд грн депозитів і бігати за тими, хто взяв кредити, очевидно не розраховуючи щось отримати, просто платить фірмі 62 млн грн, аби ця фірма сама вирішувала питання і з депозитами, і з кредитами», – каже Паращій.

Таким чином ПриватБанк за рахунок грошей своїх кримських вкладників компенсував собі втрати від неповернутих кредитів та захопленого майна банку.

Смілива версія:  гроші ніхто нікуди не перераховував, відбулись взаємозаліки. Але ж Центр журналістських розслідувань має на руках банківські виписки з рахунків громадської організації «Інформаційний прес-центр» (ІРС). За даними цих рахунків, 12 листопада 2014 року, тобто ще за 5 днів до підписання договору з ФК «Фінілон», кошти, що належать ІРС, ПриватБанк з кримського рахунку перерахував на рахунок ФК «Фінілон» у Дніпрі, потім – 17 листопада сторно, тобто, з виправленням помилки – провів ще раз. А 27 листопада кошти ІРС опинились на рахунку ПриватБанку  з кодом 2909 – це код балансових рахунків банку, на які спрямовуються кошти із закритих рахунків.

Рух коштів IPC рахунками ПриватБанку у 2014 р. Фото: investigator.org.ua

Валютні ж кошти ІРС, судячи з виписки банку, не перераховувались ФК «Фінілон», а відразу з кримського рахунку організації 27 листопада упали на той-таки рахунок ПриватБанку з кодом 2909. Коли ІРС разом з редакцією ЦЖР евакуювався у Київ і відкрив у ПриватБанку нові рахунки, на прохання перерахувати на них кошти з рахунків 2909, у відділенні відповідали, що вони цього зробити не можуть, бо «у системі не бачать». То де ж гроші?

«Гроші списалися з балансу банку і перейшли на баланс ФК «Фінілон», але це були не грошові операції. Просто поміняли рахунки і все», – допускає Олександр Паращій.

«Рахунок – це зобов’язання ПриватБанку перед вами. Тобто ви приходите в банк і кажете: дайте мені 160 тисяч гривень. Вам підтверджують, що ви ці гроші вкладали, але кажуть, що в касі грошей немає. Пропонують почекати до завтра чи післязавтра, коли в касі з’являться гроші. Тобто, те, що банк вам винен, не означає, що ці гроші банк фізично тримає в сейфі», – пояснює фінансовий експерт.

Ще більше справу заплутує інформація, яку ТОВ «ФК «Фінілон» виклала у відповіді на адвокатський запит Дмитра Дугінова. У листі за підписом Олександри Сокоренко, яка до 2017 року очолювала компанію, стверджується, що «21.12.2016 ПАТ КБ «ПриватБанк» було здійснене повне списання всіх грошових коштів з усіх рахунків компанії в рахунок придбання акцій за рішенням уряду про націоналізацію банка».

 

Page 1 / 1

 

Zoom 100%

Звісно ж, на питання, де гроші кримських вкладників, найкраще міг би відповісти сам ПриватБанк. Але від інтерв’ю там відмовились. Прес-секретар Банку Олег Серга надіслав письмову  відповідь. (Але не на пошту листом, а у месенджер Facebook журналісту. Це цілком у стилі ПриватБанку, який давно відмовився від офіційних листів з «мокрими» підписами та печатками, які можна використовувати як документ, в тому числі, у суді).  На жаль, у отриманому коментарі ПриватБанку немає відповіді на питання, де фізично наразі знаходяться гроші кримських вкладників та чи дійсно у 2016-му році ПриватБанк списав усі кошти з рахунків ФК «Фінілон» для придбання акцій, як це стверджує фінансова компанія.

Отже, що нового повідомив ПриватБанк? По-перше, що додатково до перерахованих «Фінілону» у 2014 році 8,215 млрд гривень, про які стало відомо з листа очільника Банку Шлапака  прем’єру Гройсману,  у 2016 році було перераховано ще більше 7 млрд., про що не повідомлялось раніше.

«Колишнім менеджментом Банку з ТОВ ФК «Фінілон» протягом 2014 – 2016 років укладено договори щодо активів та зобов’язань Банку в АР Крим на суму понад 22 млрд грн, згідно з якими на ТОВ ФК «Фінілон» було переведено зобов’язання Банку з виплати коштів кримським вкладникам за депозитними договорами та договорами банківського обслуговування та перераховано на рахунок ТОВ ФК «Фінілон» відповідні кошти у сумі заборгованості Банку перед кримськими вкладниками: 8 215 457 404,28 грн. у 2014 році і 7 094 176,62 грн. у 2016 році відповідно», – говориться у відповіді ПриватБанку на запит ЦЖР.

Отже,  загальна сума переведених ПриватБанком «Фінілону» коштів для виплат кримським вкладникам перевищує 15 мільярдів!

Однак «Фінілон» не віддав кримським вкладникам ні копійки – і кошти за виграними ними  справами банк повертав сам. Після націоналізації, повідомляє ПриватБанк, він направляв «Фінілону» додаткові угоди, аби з договору переведення боргу виключити виплачені кошти, але  компанія залишила їх без розгляду та ухилилась від підписання.

«Після націоналізації, протягом 2017 – 2019 років, Банк направляв ТОВ ФК «Фінілон» додаткові угоди, згідно з якими пропонувалось зобов’язання щодо повернених Банком депозитів виключити з договору переведення боргу, а ТОВ ФК «Фінілон» − повернути Банку кошти, що були сплачені за вказаними рішеннями суду. ТОВ ФК «Фінілон» усі направлені після націоналізації додаткові угоди залишив без розгляду та ухилився від їх підписання, а грошові кошти, сплачені Банком вкладникам, Банку не перерахував», – сказано у відповіді ПриватБанку.

Центр журналістських розслідувань надіслав інформаційний запит і до ФК «Фінілон». У переддень виходу програми відповіді не отримали, а намагання з’ясувати, чи варто очікувати, викликало в Олександри Сокоренко, екскерівниці компанії, телефон якої вказано і на сайті, і в держреєстрі, бурхливу реакцію: «И что, мы все должны бросить и ради вашей программы подпрыгнуть здесь все? Я не понимаю, почему вы мне ставите задачи какие-то?». Врешті Сокоренко, заявивши, що не має запитуваної інформації, кинула слухавку.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital, розглядаючи ситуацію з кримськими вкладами ПриватБанку з позиції держави, яка на сьогодні є власником банку,

вважає, що найпростішим виходом із ситуації буде повернення до позицій, що передували підписанню договору про переведення боргу «Фінілону».

«Ми розуміємо, що держава проґавила цей випадок, коли восени 2014 року банк віддав і активи, і зобов’язання, пов’язані з Кримом. Тепер він має проблеми, тому що є вкладники, які вважають, що вони довірили гроші саме ПриватБанку і вони вимагають свої вклади саме з ПриватБанку. І також, як ми знаємо, що є низка судових рішень на користь вкладників. При цьому банк зараз не має зобов’язань перед цими вкладниками, тому що за колишнього акціонера всі ці вклади були комусь продані. Очевидно, що найпростіший варіант – це або розірвання договору з ФК «Фінілон», або через суд визнання всіх цих договорів нікчемними, і відповідно, відкат всієї ситуації до того стану, коли ще не були підписані всі договори з «Фінілоном», – вважає Олександр Паращій.

Є ще один важливий документ в «кримській справі Приватбанку», який Центру журналістських розслідувань вдалося знайти. Це рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг – скорочено Нацкомфінпослуг (НКФП). У березні 2017 року Кабмін Гройсмана переслав Нацкомфінпослуг цитований вище лист глави правління ПриватБанку Шлапака, в якому серед іншого є твердження, що «Фінілон» не виконує свої зобов’язання за договором з ПриватБанком про повернення кримських вкладів. Комісія затребувала від ФК «Фінілон» великий перелік документів і даних – і знайшла велику кількість порушень законодавства.

Найперше, Нацкомфінпослуг виявила, що уставний капітал у ФК «Фінілон» менше встановленого мінімуму у 5 млн грн і зажадала виправити це порушення. Далі – більше. Компанія, якій ПриватБанк передав зобов’язання з виплати коштів кредиторам-кримчанам, тобто, фізичним особам, за даними Нацкомфінпослуг, не отримувала ліцензії для ведення такого виду діяльності!   Крім того, надані звітні дані містять недостовірну інформацію і не всі запитувані Нацкомфінпослуг документи були надані. Тож провадження у цій справі, розпочате актом про порушення, комісія зупинила – до отримання додаткових матеріалів від ФК «Фінілон».

 

Page 1 / 7

 

Zoom 100%

На цьому влітку 2017 року доступна історія про реагування Нацкомфінпослуг на численні порушення і невиконання зобов’язань за договором переведення боргу і обірвалась.  Міністерство фінансів та уряд,  в особі яких держава володіє ПриватБанком, теж ніяких претензій до компанії, якій перекинули більше 15 мільярдів на виплати кримським вкладникам, наразі не висловлює.

З кожним новим документом «Кримської справи ПриватБанку» цифр все більше і більше, і вони значно різняться. Для зручності порівняння сум, що зустрічаються у різних документах, ми розмістили їх у табличці.

Перша горизонтальна лінія показує різницю у офіційних даних щодо розміру боргу кримським вкладникам. У листі О.Шлапака прем’єру Гройсману говориться, що «на дату припинення діяльності ПриватБанку на території АР Крим (дані з балансу на 30.05.2014) зобов’язання банку по виплаті коштів за вкладами складали – 7 385 205 588,25 грн (гривевий еквівалент зобов’язань на 30 травня 2014 р.)».

Водночас на виплату цього боргу «Фінілону» переведено  8,215 млрд гривень у 2014 році і, як виявилось із відповіді ПриватБанку ЦЖР, у 2016 році – ще 7 млрд грн. І більше ніде остання сума не називається. І в рішенні Нацкомфінпослуг, яке оперує наданими ПриватБанком та «Фінілону» даними, сума за договором переведення боргу визначена у 8,238 млрд.

На 30 травня 2014 , як писав у листі до прем’єра очільник ПриватБанку, заборгованість юридичних та фізичних осіб за кредитами складала 5 789 003 462,91 грн. У листопаді, при продажу «Фінілону, ПриватБанк оцінив кримський кредитний портфель більш ніж вдвічі дорожче – у 13,899 млрд., хоча, як слушно зауважив  аналітик Олександр Паращій, його фактична ціна у окупованому Криму близька до нуля.

Фото: investigator.org.ua

ПриватБанк у своїй відповіді нагадує, що у 2017 році уряду пропонувалось розглянути питання щодо повернення на баланс Банку активів та пасивів, переданих ФК «Фінілон», з проведенням подальшої докапіталізації банку. Тоді Олександр Шлапак просив 22 мільярди гривень. Тобто, уряду пропонується ще раз заплатити за  кредитний портфель і нерухомість ПриватБанку в Криму, за які компанія Коломойського «Фінілон» заплатила банку Коломойського грошима кримських вкладників. Вкладників, які продовжують судитися тепер уже з державним банком, у позиції якого після націоналізації нічого не змінилось.

ПРИВАТна судова історія 

Адвокатка Ксенія Тарасова спеціалізується на банківському праві. Основна практика її адвокатського бюро — це справи про повернення вкладів банків, що луснули. ПриватБанк у цій практиці — тема особлива, адже банк не лише живий, а й високоприбутковий. Однак щоб повернути кошти кримських вкладників — треба неодмінно судитися. Добровільно ПриватБанк гроші не повертає.

«Зараз вже всім стало зрозуміло, що питання не вирішується. Коли в 2014 році вкладники кримські поїхали до Дніпропетровська, в головний офіс, і намагалися вирішити питання, їм кілька місяців перших пропонували переукласти договір, на якихось не дуже вигідних умовах. Потім в банку вирішили, що навіщо взагалі виплачувати, якщо ми можемо таку позицію прийняти, що ми ці вклади не бачимо», – каже адвокатка.

Ксенія Тарасова, адвокатка Фото: investigator.org.ua

Не дуже вигідні умови, які пропонувались вкладникам кримських відділень ПриватБанку – це замороження вкладів на 5 років. Тобто, менеджери ПриватБанку обіцяли людям повернути вклади, але через 5 років. Не всі могли піти на такі умови, адже на таке самообмеження міг наважитись хіба той, для кого заощадження були не останніми грошима.

Асан Абдураманов — колишній підприємець із Бахчисараю. До окупації Криму займався торгівлею квітами, які, серед іншого, імпортував із Туреччини. У травні 2014 року «ПриватБанк» не перерахував партнеру Асан-бея 31 тис. доларів. Гроші зависли в банку, і повернути їх Асану не вдалося й досі.

«Протягом цілого року мені дзвонили мої постачальники з Туреччини. Тому що це борг мій. Я кажу: «У країні таке трапилося, я не з’їв ваші гроші, вони лежать на рахунку в банку». Я вже не міг поїхати укласти з кимось ще договір про подальшу роботу. Дуже негативне буде у них у всіх думка, тому що я людині заборгував 31 тис. доларів. Слава богу, досі зі мною спілкується, нормально. Ми сподіваємося разом, що ми ці гроші отримаємо», – каже Асан Абдураманов .

Він неодноразово їздив із окупованого Криму до Дніпра, у головний офіс ПриватБанку. Там  йому спочатку говорили, що потрібно перереєструвати бізнес на вільній території України, отримати довідку переселенця,  відкрити нові рахунки. Асан повірив і зробив це. Але грошей все одно не побачив.

«Я звернувся до Дніпра. Мені сказали спочатку звернутися до юридичного відділу. Юристи сказали: «вам треба звертатися до валютного відділу». Протягом двох-трьох місяців я робив порожні дзвінки. Після чого я виїхав у Дніпро. З пакетом документів, договір. Щотижня я гаяв два дні, щоб приїхати, слухати банківські казки. Це тривало більше року. Після чого я вже не міг залишатися в Криму – почали за мною ганятися», – згадує підприємець.

Асан Абдураманов, підприємець Фото: investigator.org.ua

У Криму  Асана почала переслідувати російська влада – тільки через те, що він був членом меджлісу кримськотатарського народу в Бахчисараї. З того часу він не може повернутися до Криму. Але на вільній території України він не перестав боротися за повернення своїх грошей.

«Мої гроші сьогодні працюють на ПриватБанк. Якщо ми навіть річні відсотки візьмемо, там вже не те що 31 тисяча, там вже сума вище 60 тисяч доларів. Мені сьогодні цікаво отримати хоча б ту суму, яку мені заборгували, а далі я вже буду звертатися в суди і буду вимагати. Тому що неправильно п’ять років крутити мої гроші», – переконаний Асан-бей.

Врешті Абдураманов вирішив звернутися до суду. Додав до позову роздруковані з системи «Приват24» документи. Але суддя Господарського суду Дніпропетровської області Олександр Ліпинський вирішив, що доказів у Асана недостатньо. Справу було програно.

Адвокат Ксенія Тарасова каже, що одна з основних проблем у судах щодо кримських вкладів — відсутність паперових документів, завірених «мокрою» печаткою банку. Адже «Приват» почав впроваджувати «банк у смартфоні» ще до початку війни. А тепер це вилилося у проблему для його клієнтів з доказами в суді.

«Основна проблема – це наявність паперового договору з печаткою банку, квитанції про внесення грошей на рахунок. Банк зараз, як і тоді, пропагує електронні договори, а після 2014 року заблокував доступ до акаунтів клієнтів, які відкривали свої вклади в Криму, і тепер не мають можливість ні отримати виписку по рахунку, ні роздрукувати екземпляр договору. Позиція банку в тому, що в ньому ці вклади не бачать», – каже Тарасова.

Вона радить тим вкладникам, у яких збереглися договори та квитанції, робити експертизу, відновлювати документи, оскільки якість паперу вже не та, –  і тоді в суді вони матимуть шанс отримати рішення про стягнення з банку свого депозиту.

Також Тарасова радить усім, хто відкриває депозит, роздрукувати договір та завірити його у відділенні банку. Печатку має поставити начальник відділення.

«Дуже багато звертається кримських моряків, які, будучи в рейсах, користуючись «Приват24», мобільною версією, відкривали депозитні договори, не маючи при цьому паперової версії документа», – наводить приклад Тарасова. – «Людина, яка повернулася з рейсу, прийшла за своїми грошима, але вже була ця проблема з 2014 року, банк уже не зміг повернути гроші, або не захотів. А людина стандартним способом довести свою правоту не може, не маючи договору, не маючи квитанції. І це дуже складно».

Але отримати позитивне рішення суду — це тільки половина успіху. Ксенія Тарасова говорить, що виконавчу службу потрібно постійно контролювати. А якщо цього не робити, то процес стягнення коштів може затягнутися на роки.

«Суд пройшов за рік. Але виконання тривало три роки. І потім клієнт банку звернувся до мене за допомогою, і ми вже підключили всі можливі зусилля для того, щоб все-таки гроші повернули. Гроші вкладник отримав ще через десь 6 місяців. Сума була відносно невелика, близько півтора мільйона гривень», – згадує Тарасова.

Аналізуючи свою практику, адвокатка каже, що позиція ПриватБанку у справах кримських вкладників виходить за межі закону та здорового глузду. Чого вартує тільки твердження представників банку у судах про те, що гроші має повертати організація, підконтрольна окупантам – російський  «Фонд защиты вкладчиков».

«Банк зараз дотримується такої позиції, що ви живете в Криму, звертайтеся в організацію, яка незаконно працює на окупованій території в Криму – «Фонд захисту вкладників». І стягувати гроші з нього. Хоча це є порушенням українських законів. Така пропозиція для громадян України: користуватися цією можливістю. І посилатися на неї як варіант невиконання своїх зобов’язань», – радить адвокатка.

Примітно, що попри багату практику із захисту прав кримських вкладників, Ксенія Тарасова, як і її клієнти, досі нічого не чула про те, що у 2014 році ПриватБанк перевів свій борг перед ними фінансовій компанії «Фінілон». І це не дивно, адже сам факт існування «договора о переводе долга» і ПриватБанк, і уряд тримали у секреті кілька років. А  «виплив» він лише тоді, коли ПриватБанк став державним і Мінфіну довелося відбиватись від кримських вкладників, переводячи «стрілки» на попередніх власників та менеджмент Банку. Однак аргумент «все було вкрадено до нас» у даному випадку не працює, адже Нацбанк не міг не побачити виведення із банку мільярдів у той час, коли  Приват отримував від НБУ мільярди рефінансування! Сумнівно також, що і НБУ, і міністерство фінансів і досі не побачили куди , скільки і як були виведені «кримські вклади». На ці ж питання має відповісти і розслідування у кримінальному провадженні, відкритому за заявою адвоката Дмитра Дугінова в інтересах його клієнтів. Однак минув тиждень з часу відкриття справи, а ГПУ і досі не визначилась із тим, хто ж має її розслідувати.

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+