Вт. Лис 19th, 2019

Розвиток друкованих ЗМІ в Херсонській області

Валерій Горобець

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+

Свєта Єрещенко

Що принесла реформа друкованих ЗМІ газетам Херсонської області, які виклики довелося долати та як прогнозують подальший розвиток преси у цьому регіоні, – цікавиться медіа-центр IPC-Генічеськ у журналістів Херсонщини.

На думку директора медіа-центру “Трудова Слава” Валерія Горобця, реформа головної мети досягла, але друковані ЗМІ все ж таки потребують державної підтримки.

“Сама суть реформування – відділити ці газети від впливу влади. Тобто зробити їх нормальним інструментом демократії. Можемо говорити, що реформа де-юре досягла якоїсь мети – газети реформовані. Що з ними буде? В мене прогноз не втішний”, – розповів Валерій Горобець в інтерв’ю медіа-центру IPC-Генічеськ.

“Зараз такий період, були президентські, тривають парламентські, в наступному році будуть вибори місцеві, це урожайні роки для преси, є політична реклама, додаткові надходження. Коли ця смуга виборів пройде, газети почнуть стикатися з економічними проблемами, думаю що роки через два-три ми побачимо, що третина газет просто закриється, перестане існувати. На їхнє місце не прийдуть інші газети, тому що цей бізнес неприбутковий. Тому в мене оптимізму мало в цьому плані”, – переконаний він.

https://cedem.org.ua

Керівник реформованої установи розповів, що у процесі реформування довелося зіштовхнутися з такими складними питаннями, як зростання заробітної плати, цін на газетний папір, поліграфічні послуги, доставки.

“Ми, наприклад, стоїмо на ногах непогано, хоча теж відчуваємо сильні удари. Двічі різко піднімалася мінімальна заробітна плата, це призводило до скорочення штату. Минулого року на 70 % виросла ціна на газетний папір. Це була змова, звичайно, якась, російських виробників. Іншого паперу у нас немає. В Україні за всі роки незалежності так і не налагодили виробництво свого газетного паперу. А це, в принципі, інформаційна безпека країни, і це можна було би зробити. У нас є і сировина, і вміння це робити. І коли Росія прийме, наприклад, рішення не продавати газетний папір в Україну, то наша преса вся загине, крім західної України, яка бере десь з Польщі, чи деінде. Тут повинно бути втручання держави: робити замовлення не в Росії, а у Фінляндії, Швеції, Польщі, Білорусі, і так далі, якісь довготривалі. Закуповувати цей папір в держрезерв, і коли виникає знову зростання ціни, зробити інтервенцію на ринок цього паперу. Тобто тут має бути нормальна продумана державна політика”, – розповів Валерій Горобець.

Однак найбільші загрози він вбачає з впровадженням реформи децентралізації.

“Але це все квіточки, бо попереду завершення адміністративно-територіальної реформи, скоро завершиться період добровольчого об’єднання, і на місцеві вибори вся Україна піде в об’єднаній громаді, де вони ще не були створені, і після цього швидко і остаточно буде проведена адміністративно-територіальна реформа, тобто райони будуть розформовані, будуть зроблені укрупнені райони. Новотроїцького району не буде, буде Генічеський район, до якого увійде 5 інших районів, у тому числі, Новотроїцький, а в кожному з цих районів виходила газета, і що буде з цим бізнесом, не зовсім зрозуміло”, – висловився очільник місцевого медіа-центру.

У зв’язку з тим Валерій Горобець акцентував на необхідності розроблення  державної політики та державної підтримки друкованої преси

“Ми не те, щоб чогось чекаємо, якогось фінансування, але у всьому світі є державні програми з підтримки преси. Навіть такі країни як Нідерланди, Франція, Німеччина – там тримають на низькому рівні газетний папір. Дуже багато форм державної підтримки. Прийшов такий час, що на землі не треба багато людей. І це в принципі нормально, нормальні технології приходять. Спустошення села, зменшення тиражів. Багато моментів, які говорять, що наш вік закінчується. Повинна бути державна політика підтримки преси, одні правила для всіх”, – зауважив директор Новотроїцького медіа.

https://cedem.org.ua

За даними Центру демократії та верховенства права (CEDEM), згідно з моніторингом Держкомтелерадіо, під реформу – роздержавлення преси – підпадали 98 державних видань. Під час моніторингу ЦЕДЕМ було виявлено 142 державні видання. Станом на 15 травня 2019 року, на відміну від комунальних видань, з яких 83% стали незалежними, лише 25% державних друкованих ЗМІ успішно завершили реформування. 67 друкованих ЗМІ, що становлять 47% державних друкованих ЗМІ, були ліквідовані у процесі реформи.

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+